стратегічність

1. Абстрактний іменник, що означає властивість або якість бути стратегічним; здатність до стратегічного мислення, планування або дій, орієнтованих на довгострокову перспективу та досягнення глобальних цілей.

2. У менеджменті та військовій справі — комплексна характеристика системи, плану чи рішення, що відображає їхню здатність ефективно враховувати довгострокові цілі, майбутні виклики та можливості, а також оптимально розподіляти ресурси для їх досягнення.

3. У професійній лексиці — важлива рита керівника, політика або організації, що проявляється в глибокому розумінні довгострокових тенденцій, здатності формувати бачення майбутнього та вибудовувати послідовну лінію поведінки для його реалізації.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |