Тлумачення із “Словника української мови”* ТУП О ТНЯВА , и, ж., розм. Сильний тупіт . Ледве посідали за стіл , – почулася тупотнява в сінях і ввійшло ще троє товаришів (Гр., І, 1963, 496); В парку знялась страшенна стрілянина , галас , тупотнява ( Кол ., На фронті .., 1959, 69).
тупотнява
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |