Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* ТУП О ТНЯВА , и, ж., розм. Сильний тупіт . Ледве посідали за стіл , – почулася тупотнява в сінях і ввійшло ще троє товаришів (Гр., І, 1963, 496); В парку знялась страшенна стрілянина , галас , тупотнява ( Кол ., На фронті .., 1959, 69).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тупотнява, р. тупотняви, д. тупотняві, з. тупотняву, о. тупотнявою, м. тупотняві, к. тупотняво