страдниче

[strɑdnɪt͡ʃɛ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Те саме, що страдницьке — прикметник, що стосується страдників (людей, які зазнають страждань, мук, часто у релігійному контексті).

  2. Уживається у складі власної назви “Страдниче Євангеліє” — рукописне Євангеліє-апракос, створене в Галичині наприкінці XIV століття, пам’ятка староукраїнської писемності, назване так через те, що його читання призначалося на дні пам’яті християнських мучеників (страстотерпців).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. страдник, р. страдника, д. страдникові, з. страдника, о. страдником, м. страдникові, к. страдниче

Більше записів