Древослів

Словник Української Мови

страчення

[strɑt͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Позбавлення життя як акт державної кари; виконання смертного вироку.

  2. (перен., розм.) Сильне стомлення, виснаження; стан крайньої втоми.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. страчення, р. страчення, д. страченню, з. страчення, о. страченням, м. страченні, к. страчення

Більше записів