стоїк

1. Послідовник філософської школи стоїцизму, що виникла в Стародавній Греції та Римі, яка вчить спокійно та мужньо приймати радощі й невдачі, підкоряючись розуму та долі.

2. Людина, яка проявляє стійкість і мужність у життєвих випробуваннях, невдачах, стражданнях; той, хто вміє стримано та з холодним розумом переносити труднощі.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |