Значення
-
Властивість або стан, за якого об’єкт має форму, що нагадує вузький вертикальний стовпчик.
-
У ботаніці — морфологічна ознака деяких рослин, зокрема певних сортів плодових дерев (яблунь, груш), що характеризується компактною, вузькою, вертикально спрямованою формою крони з короткими гілками.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стовпчикоподібність, р. стовпчикоподібності, д. стовпчикоподібності, з. стовпчикоподібність, о. стовпчикоподібністю, м. стовпчикоподібності, к. стовпчикоподібносте