стовковище

[stoʋkoʋɪʃt͡ʃɛ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Власна назва історичної місцевості в Києві, розташованої на Подолі, де за переказами відбувалася вічева сходка киян (віче) біля стовпа (стовпа) — спеціального місця для оголошення указів та збору громади.

  2. Загальна назва місця, де в давнину збиралося віче — народні збори для обговорення та вирішення суспільних справ у давньоруських містах (заст., іст.).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стовковище, р. стовковища, д. стовковищу, з. стовковище, о. стовковищем, м. стовковищі, к. стовковище

Більше записів