псилоцибін

[psɪlot͡sɪbin] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Псилоцибін — природна психоактивна сполука (алкалоїд), що міститься в грибах роду Psilocybe та деяких інших, здатна викликати галюцинації та змінені стани свідомості.

  2. Псилоцибін — речовина, що перебуває під законодавчим контролем у багатьох країнах світу та класифікується як наркотичний засіб.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. псилоцибін, р. псилоцибіну, д. псилоцибінові, з. псилоцибін, о. псилоцибіном, м. псилоцибіні, к. псилоцибіне

Більше записів