стовбичити

[stoʋbɪt͡ʃɪtɪ] Дієслово

Буква:С

Значення

  1. (діал.) Встановлювати стовпи, колишки для позначення меж земельної ділянки, дороги тощо; обгороджувати або розмічати територію за допомогою стовпів.

  2. (перен., розм.) Пильно, нерухомо дивитися на когось або щось; витріщати очі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я стовбичу, ти стовбичиш, він стовбичить, ми стовбичимо, ви стовбичите, вони стовбичать

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів