стовбун [stoʋbun] Іменник Буква:С ЗначенняПравопис Значення Високий, стрункий чоловік (зазвичай про молодого). Високий, прямий, як стовп, предмет (наприклад, дерево, стовп). Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. стовбун, р. стовбуна, д. стовбунові, з. стовбун, о. стовбуном, м. стовбуні, к. стовбуне ←псевдовітамін псевдовідтворювальний→
