1. У діалектах: те саме, що стовбура — прислівник, що означає “стовбом”, “стовпцем”, “прямо”, “нерухомо” (наприклад, стояти стовбула).
2. Уживається як власна назва або термін у спеціальних контекстах (наприклад, у фольклорі, місцевих говірках) для позначення стану прямої, нерухомої постави.