пустітися

[pustitɪsjɑ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. (про місце, простір) Ставати порожнім, незаселеним, втрачати мешканців або відвідувачів; спустішати.

  2. (переносно, про людину) Втрачати життєві сили, енергію, інтерес до чогось; ставати бездушним, беземоційним.

  3. (застаріле) Ставати безплідним, непродуктивним (про землю).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я пустіюся, ти пустієшся, він пустіється, ми пустіємося, ви пустієтеся, вони пустіються

Більше записів