пустітися

1. (про місце, простір) Ставати порожнім, незаселеним, втрачати мешканців або відвідувачів; спустішати.

2. (переносно, про людину) Втрачати життєві сили, енергію, інтерес до чогось; ставати бездушним, беземоційним.

3. (застаріле) Ставати безплідним, непродуктивним (про землю).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |