1. (діал.) Те саме, що сторопіти — раптово завмерти, зупинитися від страху, здивування або нерішучості; заніміти, застигнути.
2. (перен., діал.) Збентежитися, здивуватися, втратитися від несподіваності події чи звістки.
сторопіло
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: дієслово () |