Древослів

Словник Української Мови

сторчуватий

[stort͡ʃuʋɑtɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. (Про людину) Високий, стрункий, з хорошою статтю.

  2. (Про рослини, зокрема дерева) Високий і прямий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сторчуватий, р. сторчуватого, д. сторчуватому, з. сторчуватого, о. сторчуватим, м. сторчуватім

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів