настовбурчений

1. Який стирчить у різні боки, піднявся догори (про волосся, шерсть, пір’я тощо); скуйовджений, наїжачений.

2. Який набув загрозливого, войовничого вигляду, піднявши шерсть, пір’я (про тварин, птахів).

3. перен. Який виражає невдоволення, сердитість, настороженість; насуплений, похмурий (про людину, її вигляд).

Приклади вживання

Приклад 1:
…Коли б’ються пiвнi, а потiм один тiкає, тодi одному чуб настовбурчений. Так i Карло Iванович.
— Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: прикментик () |