Сторчуватість — властивість або стан за значенням прикметника “сторчуватий“; вертикальне, стійке положення чогось, здатність триматися стовпом або торчком.
сторчуватість
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |