сторчака

Тлумачення із “Словника української мови”* СТОРЧАК А , присл . 1. Те саме , що сторч 1, 2. Віктор сидів біля вікна , як розтягнутий дерев’яний метр теслярський , якого поставили сторчака , а він під власною вагою згинається (Томч., Готель .., 1960, 7); Наткнувся [ чоловік ] на Івася, що лежав на дорозі , наткнувся , поточився і сторчака полетів через хлопця ( Мирний , І, 1954, 272); Біжу .., не бачу рівчака , і ось – з розгону у рівчак лечу я сторчака ! ( Забіла , У.. світ , 1960, 38). 2. Дуже швидко ; стрімголов . Сторчака летів [ Олексій ] додому , швиргонув шаблю на долівку , пішов – заривсь у сіно і заридав , як дитина (П. Куліш , Вибр., 1969, 300). @ Сторчак а став а ти ( ст а ти , зв о дитися , звест и ся ) – те саме , що На диб и став а ти ( зв о дитися і т. ін. ) ( див . д и би ) . [Нартал:] Кубло гадюче ! перед ворогами під ноги стеляться , мов поздихали, а перед братом сторчака стають і раді закусати ! (Л. Укр., II, 1951, 428). Тлумачення із “Словника української мови”* СТОРЧ А К 1 , а , ч., розм. Те , що стирчить , різко видається вперед або вгору . У війну позносило осколками дерева , зосталися якісь сторчаки ( Кучер , Прощай .., 1957, 286). @ Дав а ти ( д а ти , лов и ти , злов и ти , хап а ти , вхоп и ти і т. ін. ) сторчак а ( сторчак и ) – падати вниз головою . Микола зачепився ногою за вал , дав сторчака в пшеницю (Н.- Лев ., II, 1956, 250); Що то вже за їзда , коли те й думаєш , як не впасти , як не вхопити сторчака ..! ( Загреб ., Диво , 1968, 155). СТОРЧ А К 2 , а , ч., діал. Юшка з риби . Кухар швидко поставив перед забродчиками стябла з свіжою рибою і налив у миску « сторчака », цебто юшки (Н.- Лев ., II, 1956, 229).