сторчак

[stort͡ʃɑk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Рідкісне прізвище українського походження.

  2. У місцевих говірках — те саме, що «сторч» або «стовп»: вертикально встановлена стійка, колода, паля або інший подібний предмет.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сторчак, р. сторчака, д. сторчакові, з. сторчак, о. сторчаком, м. сторчакові, к. сторчаку

Більше записів