стопор

[stopor] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Пристрій або деталь, що обмежує або зупиняє рух частин механізму, закріплює їх у певному положенні.

  2. У спорті (бокс, єдиноборства) — різкий удар, який зупиняє атаку супротивника.

  3. У морській справі — пристрій для швидкого закріплення або стопоріння троса, канату, якірного ланцюга.

  4. Переносно — перешкода, затримка, фактор, що різко гальмує або припиняє якийсь процес, дію.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стопор, р. стопора, д. стопорові, з. стопор, о. стопором, м. стопорі, к. стопоре

Більше записів