Значення
-
Голосний звук, що виходить із грудей людини або тварини під час сильного болю, страждання, важких переживань, а також звук, що нагадує такий стогін.
-
(переносно) Сумний, жалібний звук, шум (вітру, моря, дерев тощо).
-
(переносно) Загальний вираз скарг, нарікань, невдоволення, туги.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стон, р. стону, д. стонові, з. стон, о. стоном, м. стоні, к. стоне