1. (у психіатрії та психотерапії) такий, що стосується психолітиків — психотерапевтичного методу, заснованого на використанні малих доз психеделічних препаратів (переважно ЛСД) для полегшення доступу до прихованих емоцій та спогадів із метою їх подальшого аналізу та відреагування.
2. (у фармакології) такий, що має властивості психолітика; що викликає стан, сприятливий для психоаналізу або глибинної психотерапії завдяки тимчасовому послабленню психологічних захистів.