стон

1. Голосний звук, що виходить із грудей людини або тварини під час сильного болю, страждання, важких переживань, а також звук, що нагадує такий стогін.

2. (переносно) Сумний, жалібний звук, шум (вітру, моря, дерев тощо).

3. (переносно) Загальний вираз скарг, нарікань, невдоволення, туги.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |