Значення
-
Здатність залишатися незмінним, тривалим, зберігати свої властивості або положення під впливом зовнішніх чи внутрішніх сил, факторів; міцність, сталість.
-
У фізиці, техніці — властивість системи, об’єкта чи процесу повертатися у вихідний стан рівноваги після припинення зовнішнього впливу, що вивів її з цього стану.
-
У психології — здатність людини зберігати ефективність діяльності, витримувати стреси та зберігати самовладання в умовах тривалого напруження або несприятливих обставин.
-
У біології, екології — здатність організму, популяції чи екосистеми протистояти змінам, зберігати структуру та функціонування при зовнішніх порушеннях.
-
У економіці, політиці — стан стабільності, непохитності системи, здатність функціонувати та розвиватися, подолаючи негативні тенденції та кризи.
Правопис та відмінювання
н. стійність, р. стійності, д. стійності, з. стійність, о. стійністю, м. стійності, к. стійносте