стійність

[stijnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Здатність залишатися незмінним, тривалим, зберігати свої властивості або положення під впливом зовнішніх чи внутрішніх сил, факторів; міцність, сталість.

  2. У фізиці, техніці — властивість системи, об’єкта чи процесу повертатися у вихідний стан рівноваги після припинення зовнішнього впливу, що вивів її з цього стану.

  3. У психології — здатність людини зберігати ефективність діяльності, витримувати стреси та зберігати самовладання в умовах тривалого напруження або несприятливих обставин.

  4. У біології, екології — здатність організму, популяції чи екосистеми протистояти змінам, зберігати структуру та функціонування при зовнішніх порушеннях.

  5. У економіці, політиці — стан стабільності, непохитності системи, здатність функціонувати та розвиватися, подолаючи негативні тенденції та кризи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стійність, р. стійності, д. стійності, з. стійність, о. стійністю, м. стійності, к. стійносте

Більше записів