сталість

[stɑlistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника «сталий»; незмінність, постійність, тривалість у часі.

  2. Фіз. Стан рівноваги тіла, при якому після невеликого зміщення воно повертається у початкове положення.

  3. Мат. Властивість системи, процесу або рішення зберігати певний характер при невеликих збуреннях початкових умов або параметрів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сталість, р. сталості, д. сталості, з. сталість, о. сталістю, м. сталості, к. сталосте

Більше записів