Значення
-
Зменшувальна форма до слова “стійка” у значенні невелика опора, підставка або пристрій для утримання чогось у вертикальному положенні (наприклад, для квітів, свічок, приладу).
-
Розмовна назва невеликого стовпчика, тумби або іншої вертикальної конструкції, що обмежує проїзд або прохід, елемент архітектурного або дорожнього облаштування.
-
У техніці та побуті — коротка стійка, кронштейн або опора, що є частиною механізму, меблів тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стійчик, р. стійчика, д. стійчикові, з. стійчик, о. стійчиком, м. стійчикові, к. стійчику