стійбищний
[stijbɪʃt͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Стійбищний (від «стійбище») — стосовний до стійбища, тобто місця тривалого перебування, проживання або дислокації; такий, що має характер постійного табору, поселення.
-
У контексті власної назви або терміна (напр., «Стійбищний масив») — такий, що пов’язаний із певною місцевістю, районом або об’єктом, названим від слова «стійбище», і стосується його розташування, призначення або належності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стійбищний, р. стійбищного, д. стійбищному, з. стійбищного, о. стійбищним, м. стійбищнім