Значення
-
Вертикальна конструкція, що є частиною будівлі або споруди, призначена для розділення простору на окремі приміщення, несення перекриттів, захисту від зовнішнього середовища та має певну товщину, висоту і довжину.
-
Вертикальна споруда, що служить для огородження, захисту або відокремлення певної території (наприклад, фортечна стіна, кам’яна стіна).
-
Вертикальна або крута поверхня, що має вигляд великої плоскої перешкоди (наприклад, скельна стіна, стіна льоду, стіна вогню).
-
Те, що відокремлює, утворює непрохідну перешкоду або нездоланну відстань між кимось, чимось (наприклад, стіна недовіри, стіна мовчання).
-
У спорті (у футболі, хокеї тощо) — захисний мур із гравців, що створюється перед своїми воротами під час штрафного удару.
Правопис та відмінювання
н. стіна, р. стіни, д. стіні, з. стіну, о. стіною, м. стіні, к. стіно