Древослів

Словник Української Мови

стільникуватий

[stilʲnɪkuʋɑtɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який має властивості, схожі на стільник (медовий); що нагадує своєю будовою бджолині стільники.

  2. У ботаніці: що має поверхню, вкриту заглибленнями або комірками, подібними до стільника (наприклад, про деякі плоди, насіння або частини рослин).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стільникуватий, р. стільникуватого, д. стільникуватому, з. стільникуватого, о. стільникуватим, м. стільникуватім

Більше записів