стільник

[stilʲnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Воскова будова з шестигранних осередків, яку створюють бджоли для зберігання меду, перги та вирощування потомства; бджолині соты.

  2. Рідкісне, застаріле позначення стільця (сидіння) або табурета.

  3. У техніці — конструкція, структура або матеріал (наприклад, металевий, пластиковий), що складається з суміжних порожнистих осередків, з’єднаних між собою, за аналогією до бджолиних сот; комірчаста структура.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стільник, р. стільника, д. стільникові, з. стільник, о. стільником, м. стільникові, к. стільнику

Більше записів