стезя

[stɛzjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Вузька дорога, стежка, протоптана людьми або тваринами; тропа, шлях.

  2. (переносне) Життєвий шлях, діяльність, призначення людини; поприще.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стезя, р. стезі, д. стезі, з. стезю, о. стезею, м. стезі, к. стезе

Походження слова (Етимологія)

Слово «стезя» походить від праслов’янського *stьga, що означало «стежка» або «шлях». Воно споріднене з такими словами, як латиське stiga («стежка»), давньоверхньонімецьке steg («дорога»), грецьке stíchos («ряд») та албанське shteg («стежка»). Усі вони походять від індоєвропейського кореня *stigh- / *steigh- / *stoigh-, що означав «крокувати» або «йти». Спочатку слово «стезя» вживалося в значенні «вузька доріжка», але з часом набуло переносного значення «життєвий шлях» або «доля».
Споріднені слова:дорога, шлях, тротуар

Приклади з художньої літератури

  • та це старий – твої діла
    твоя стезя і карма
    уже й за те тобі хвала
    що було щось не марне –
    — Юрій Іздрик

Більше записів