Значення
- (Техніка) –
Смуга землі, спеціально обладнана для пересування людей, транспорту, вантажів; шлях сполучення між населеними пунктами або через певну місцевість.
- (Логістика) –
Простір, відстань, яку потрібно або можна подолати в процесі руху, переїзду, подорожі; шлях.
- (Філософія) –
Перен. Напрям діяльності, спосіб досягнення мети, життєвий шлях.
- (Техніка) –
Перен. Рух, пересування транспортних засобів; проїжджа частина вулиці, шосе.
- (Техніка) –
У техніці: напрямок, лінія прокладання чого-небудь (наприклад, трубопроводу, електромережі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дорога, р. дороги, д. дорозі, з. дорогу, о. дорогою, м. дорозі, к. дорого
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘дорога’ походить від праслов’янського *dorga, що первісно означало ‘заглиблення, борозна, рівчак’ і було пов’язане з дієсловом *dьrgati ‘дерти, рвати’. Таким чином, первісне значення — ‘розчищене в лісі місце’. Це слово споріднене з українським ‘дерти’, а також з індоєвропейським коренем *dheragh- ‘тягти’, що дало, наприклад, англійське to draw. У слов’янських мовах значення розвинулося від ‘заглиблення’ до ‘шлях, дорога’.