траса

1. Шлях, прокладений і обладнаний для регулярного руху транспортних засобів, що з’єднує населені пункти або певні об’єкти; автомобільна, залізнична чи інша дорога з твердим покриттям.

2. Чітко визначений, зазвичай завчасно намічений, маршрут руху, переміщення когось або чогось (наприклад, туристів, пошти, повітряного судна).

3. Лінія, що позначає напрямок або місце прокладання чогось (наприклад, каналу, трубопроводу, нової дороги).

4. У розмовній мові — відстань, шлях, який треба подолати під час поїздки, перельоту тощо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |