Значення
-
Шлях, прокладений і обладнаний для регулярного руху транспортних засобів, що з’єднує населені пункти або певні об’єкти; автомобільна, залізнична чи інша дорога з твердим покриттям.
-
Чітко визначений, зазвичай завчасно намічений, маршрут руху, переміщення когось або чогось (наприклад, туристів, пошти, повітряного судна).
-
Лінія, що позначає напрямок або місце прокладання чогось (наприклад, каналу, трубопроводу, нової дороги).
-
У розмовній мові — відстань, шлях, який треба подолати під час поїздки, перельоту тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. траса, р. траси, д. трасі, з. трасу, о. трасою, м. трасі, к. трасо
Походження слова (Етимологія)
Слово «траса» походить від німецького «Trasse», яке, своєю чергою, запозичене з французького «tracé» — «лінія, накреслена на місцевості». Французьке слово пов’язане з дієсловом «tracer» — «креслити, намічати», що походить від пізньолатинського «tractiare», утвореного від латинського «tractus» — «риса, смуга, лінія, напрямок», похідного від «traho» — «тягну, витягую». Таким чином, траса — це прокреслена, протягнута лінія, що визначає напрямок руху.