турист

1. Особа, яка подорожує для відпочинку, оздоровлення, пізнання країни, її культури, історії, природи або з інших особистих цілей, не пов’язаних з оплачуваною діяльністю в місці тимчасового перебування.

2. Учасник туристичного походу, спортивного туристичного заходу (наприклад, пішохідного, гірського, водного).

3. Заст. Той, хто подорожує пішки; мандрівник, пішохід.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |