Значення
-
Вузька пішохідна дорога, протоптана людьми або тваринами; стежина, тропа.
-
Лінія, рядок, смужка (часто вишита, нашита або утворена іншим способом на тканині).
-
(у переносному значенні) Шлях, напрямок розвитку, життя чи діяльності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стежка, р. стежки, д. стежці, з. стежку, о. стежкою, м. стежці, к. стежко
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘стежка’ походить від праслов’янського кореня, пов’язаного з дієсловом ‘стояти’. Спочатку воно означало ‘місце, де стоять, стійбище’, а згодом набуло значення ‘протоптана доріжка, стежка’. Це слово є спільним для багатьох слов’янських мов, що свідчить про його давнє походження.
Приклади з художньої літератури
-
Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
у хмарах отих пурпурових,— Володимир Сосюра -
Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,— Володимир Сосюра -
Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових.— Володимир Сосюра