стереозвучання

[stɛrɛozʋut͡ʃɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Спосіб відтворення звуку, при якому використовуються два або більше незалежних звукових каналів для створення ефекту просторового об’ємного звуку, що імітує природне сприйняття людським слухом.

  2. Технічна система або пристрій, що забезпечує таке відтворення звуку.

  3. Властивість звукового запису або трансляції, що характеризується розділенням звуку на канали для досягнення ефекту об’ємності та просторової локалізації джерел звуку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стереозвучання, р. стереозвучання, д. стереозвучанню, з. стереозвучання, о. стереозвучанням, м. стереозвучанні, к. стереозвучання

Більше записів