Значення
-
Спосіб відтворення звуку, при якому використовуються два або більше незалежних звукових каналів для створення ефекту просторового об’ємного звуку, що імітує природне сприйняття людським слухом.
-
Технічна система або пристрій, що забезпечує таке відтворення звуку.
-
Властивість звукового запису або трансляції, що характеризується розділенням звуку на канали для досягнення ефекту об’ємності та просторової локалізації джерел звуку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стереозвучання, р. стереозвучання, д. стереозвучанню, з. стереозвучання, о. стереозвучанням, м. стереозвучанні, к. стереозвучання