1. Спосіб відтворення звуку, при якому використовуються два або більше незалежних звукових каналів для створення ефекту просторового об’ємного звуку, що імітує природне сприйняття людським слухом.
2. Технічна система або пристрій, що забезпечує таке відтворення звуку.
3. Властивість звукового запису або трансляції, що характеризується розділенням звуку на канали для досягнення ефекту об’ємності та просторової локалізації джерел звуку.