Значення
-
Людина, яка отримала прощення гріхів через церковний обряд або особливу молитву; той, кому дано прощення.
-
У народних віруваннях: померла людина, чия душа потребує особливого спомину та молитов у певні дні (наприклад, у Великий четвер), щоб отримати спокій; покійник, за якого треба молитися.
-
Застаріле: той, хто просить прощення, кається у своїх провинах; каятник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прощеник, р. прощеника, д. прощеникові, з. прощеника, о. прощеником, м. прощеникові, к. прощенику