1. (Про людину) Який набув степені, високого наукового чи духовного звання; посвячений у ступінь (зазвичай у духовному, релігійному контексті).
2. (Перен., заст.) Поважний, авторитетний, мудрий через вік, досвід або знання.
степлілий
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |