стень-ванти

[stɛnʲ-ʋɑntɪ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Тросові снасті стоячого такелажу на вітрильних суднах, що йдуть від стеньги до борта та слугують для її закріплення у поздовжньому напрямку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стень-ванта, р. стень-ванти, д. стень-ванті, з. стень-ванту, о. стень-вантою, м. стень-ванті, к. стень-ванто

Більше записів