стелла

1. Власна назва жіночого імені латинського походження, що означає «зоря».

2. В архітектурі та дизайні — вертикальна конструкція у вигляді постаменту, колони або стовпа, часто з капітеллю, призначена для встановлення скульптури, вази, статуетки або іншого декоративного об’єкта.

3. У поліграфії та канцелярії — стійка, підставка або невелика поличка (часто похила) для демонстрації книг, журналів, рекламних матеріалів чи товарів.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: t.d. () |