Значення
-
Вертикальна кам’яна, мармурова або гранітна плита (стовп, колона) з написами або рельєфними зображеннями, що використовувалася в давнину як надгробний пам’ятник, межа або для вшанування божеств та урочистих подій.
-
Вертикальна архітектурна деталь у вигляді високої плити, що завершується капітеллю, часто використовується в архітектурі як декоративний елемент.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стела, р. стели, д. стелі, з. стелу, о. стелою, м. стелі, к. стело
Походження слова (Етимологія)
Слово «стела» походить від праслов’янського кореня, пов’язаного з дією «колоти» або «протикати». Цей самий корінь дав такі слова, як німецьке «stechen» (колоти), готське «stakins» (наколоті знаки), литовське «segti» (протикати, застібати), польське «steg-/stog-» (шити, стьобати), а також українське «застегнути». Таким чином, «стела» — це пам’ятний знак, який ніби «наколотий» або «викарбуваний» на камені.