стеблик

[stɛblɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “стебло”: невелике, тонке стебло рослини, особливо квітки або трави.

  2. (у ботаніці) Термін, що позначає ніжку, вузьку підтримуючу частину в будові деяких організмів, наприклад, стеблицевий відросток у мохів або ніжку плодового тіла гриба.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стеблик, р. стеблика, д. стебликові, з. стеблик, о. стебликом, м. стебликові, к. стеблику

Більше записів