Значення
-
Велика група тварин одного виду (переважно птахів, риб або комах), що тримаються разом під час переміщення, годування чи життєдіяльності.
-
Застаріле або поетичне позначення зграї, юрби, натовпу людей.
-
Рідко вживане позначення групи, скупчення однорідних предметів або явищ (наприклад, хмар).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стая, р. стаї, д. стаї, з. стаю, о. стаєю, м. стаї, к. стаю
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘стая’ походить від праслов’янського *staja, що означало ‘хлів, стійло, курінь’ і було пов’язане з дієсловом *stati (‘стати’). У сучасній українській мові ‘стая’ вживається переважно у значенні ‘зграя’ (наприклад, вовків), а також може позначати ‘ряд кіп, полукіпків’, ‘стайню, хлів’ або ‘стійло для овець’. Це слово має численні відповідники в інших слов’янських мовах: російське ‘стая’ (зграя), чеське ‘stáj’ (хлів, стайня), словацьке ‘staj’ (стайня), болгарське ‘стая’ (кімната) тощо. Таким чином, ‘стая’ є давнім слов’янським терміном, що еволюціонував від позначення місця для тварин до позначення групи тварин або предметів.