ставник

[stɑʋnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Історична посада в Україні XVI–XVIII століть: урядник, який відповідав за управління ставком (ставом) — господарським маєтком, часто з рибними ловлями, а також за збір податків з рибальства та млинів на цій території.

  2. Власна назва села в Україні, зокрема села Ставник у Львівській області.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ставник, р. ставника, д. ставникові, з. ставник, о. ставником, м. ставникові, к. ставнику

Більше записів