1. (у філософії, особливо в контексті філософії іммануїла Канта) переживати стан меланхолії, схилятися до задумливості, сумної роздумливості або легкової журби як особливого емоційно-інтелектуального настрою.
2. (застаріле або рідковживане) бути меланхоліком; перебувати в стані глибокої задуми, суму, пригніченості.