ставничий

[stɑʋnɪt͡ʃɪj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Посадовець, уповноважений для нагляду за ставами (ставниками) та рибними ловлями у феодальній Україні часів Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.

  2. Уряд (посада) такого наглядача за ставами та рибальством у давні часи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ставничий, р. ставничого, д. ставничому, з. ставничого, о. ставничим, м. ставничім, к. ставничий

Більше записів