ставкірка

[stɑʋkirkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Тип дерев’яної церкви, поширений у Норвегії в середньовіччі, характерною рисою якої є каркасна конструкція з вертикально вкопаних стовпів (ставів) і ґанок навколо центральної нави.

  2. Назва конкретних норвезьких ставкірок, що збереглися донині (наприклад, Урнес, Боргунн, Гопертосен), які є пам’ятками сакральної дерев’яної архітектури та об’єктами Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ставкірк, р. ставкірка, д. ставкіркові, з. ставкірка, о. ставкірком, м. ставкіркові, к. ставкірку

Більше записів