статусний
[stɑtusnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який стосується статусу (становища, положення) когось або чогось у суспільстві, колективі, системі відносин.
-
Який підкреслює або засвідчує високе суспільне, службове або фінансове становище; престижний, репрезентативний.
-
(У словосполученнях) Який визначає або регулює правовий, офіційний стан (наприклад, статусне право, статусний закон).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. статусний, р. статусного, д. статусному, з. статусного, о. статусним, м. статуснім