статус-кво

[stɑtus-kʋo] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Стан справ, існуюче положення речей на певний момент, яке зазвичай прагнуть зберегти або до якого намагаються повернутися.

  2. У міжнародному праві та політиці: правовий або фактичний стан, що існує між сторонами на певний момент, особливо стосовно кордонів, володіння територіями або розподілу сил.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. статус-кво, р. статус-кво, д. статус-кво, з. статус-кво, о. статус-кво, м. статус-кво, к. статус-кво

Більше записів