старунок

[stɑrunok] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма до слова “старий”, що вживається щодо літньої людини (переважно чоловіка) для вираження співчуття, зневаги або жартівливої інтимності.

  2. (переносно, розмовне) Про стару, зношену річ, предмет одягу тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. старунок, р. старунок, д. старунок, з. старунок, о. старунок, м. старунок, к. старунок

Більше записів