старун [stɑrun] Іменник Буква:С ЗначенняПравопис Значення (діал.) Старий, немічний чоловік; старень. (перен., розм.) Про стару, зношену річ, предмет. Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. старун, р. старуна, д. старунові, з. старуна, о. старуном, м. старуні, к. старун ←монотипія промурчатися→
